Процес формування та бойовий шлях УСС під час І Світової війни.
Порівняйте плани двох військово-політичних блоків: Антанти та Троїстого союзу, щодо України напередодні І світової війни. Розкрийте перебіг воєнних дій на території України.
"Антанта" з
французької мови перекладається, як ділова
угода (полюбовне узгодження)
Період імперіалізму
характеризувався складанням
двох військово-політичних блоків з причин існування
загострень Англо-Німецьких, Франко-Німецьких,
Російсько-Німецьких протиріч.
6 травня 1873 таємний
договір між Росією та Німеччиною, а 6 червня
1873 таємний договір між Росією та Австро-Угорщиною.
Цей союз трьох імператорів був спрямований
проти Франції він проіснував до 1887 року. У
1891 між Росією та Францією підписується
консультативний пакт. У1892 таємна військова
конвенція. Англія дотримується політики
"Блискуча ізоляція", ініціатор – лорд
Солс Беррі. 1904 підписано Англо-Французське
узгодження, за яким Англії надавалося права
протекторату Єгипту, а Франції над територією
Марокко. Липень 1905 таємний договір між Вільгельмом
ІІ та Миколою ІІ про дружбу. У 1907 підписано
Англо-Російський договір про розподіл
територій Ірану. Утворюється нейтральна
зона, Афганістан відходив до Англії. У 1915
Італія приєднується до Антанти.
1879 між Німеччиною
та Австро-Угорщиною підписується договір, а
у 1882 до них приєднується Італія, на умовах
війни з Францією та Росією, але не з Англією.
Взагалі
Україна, як окрема держава, у планах
агресорів не згадувалась. Вона
розглядалась, як невід'ємна частка Росії,
але були присутні гасла: "Незалежність
для України", щоб перетягнути великі маси
на свій бік.
Австро-Угорщина та Німеччина збільшили свій тиск на Балканські
країни та Турцію. У 1911-1912 Італія захопила Тріполітанію
та Кіренаїку у Туреччині.
Австро-Угорщина
намагалась не тільки назавжди зберегти своє
господство на Галичині, Північній Буковині
та Закарпатті, а й притязала на Волинь, та
Подолля.
Німеччина
планувала створення протектората над усією
іншою теріторією України, тобто над Східною
Україною (також претендувала на Прибалтику,
Білорусь, Кавказ, щоб мати сухопутний
торговий шлях до
Персії та Середньої Азії).
В
основі зближення Росії та Франції лежали
політичні та стратегічні інтереси.
Росія
намагалась передвинути кордони до Карпат,
захищаючися гаслом об,єднання "братів-русинів",
тобто українців Східної Галичини та Північної
Буковини.
Туреччина
намагалась
завоювати причорноморське узбережжя.
Румунія
намагалась захопити Бессарабію та частину
Буковини.
1
серпня 1914 почалась І світова війна. Воєнні дії
йшли переважно на західноукраїнських
землях. Трагізм ситуації полягав у тому, що
на прикарпатському фронті галичанам
протистояли їхні етнічні побратими – наддніпрянські
українці та козаки кубанських полків.
Спочатку
наступали російські війська Південно-західного
фронту, які у серпні – вересні 1914 зайняли Східну
Галичину та Північну Буковину. Тут на 450-кілометровому
фронті від Івангорода
до Кам'янця-Подільського розгорнулася одна
з найбільших у І світовій війні Галицька
битва за участю з обох боків 1 500 тис солдаті
офіцерів, а також авіації, бронепоїздів,
танків і навіть хімічної зброї. Вона
почалася загальним наступом росіян 6 серпня,
а вже 12 серпня вони захопили Тернопіль, 15 –
Бучач, 22 – Чортків. І щойно 3 вересня 1914 російські
війська вступили до Львова, 2 – 3 вересня відбулась
битва при містечку Рави-Руської. З 16 вересня
1914 до 22 березня 1915 втримувалася фортеця
Перемишль. 25 вересня битва на Ужоцькому
перевалі, жовтень – на Верецькому. Жовтень-листопад
1914 наступ на Дрогобич, Стрій, Борислав.
До
початку весни 1915 року російські війська
вийшли на головні перевали Карпат, але далі
не продвинулись, вони захопили Західну
Галичину, Буковину, Північно-східну
Словаччину, Закарпаття.
На
окупованих територіях було створено
генерал-губернаторство на чолі з графом Г.
Бобринським, який провадив політику репресій
та переслідування проти українців.
Війна
призвела до великих людських втрат,
зниження життєвого рівню, до
господарчої кризи, ще більш загострила
існуючі протиріччя, і наприкінці
наштовхнула суспільство до нової революції.
Процес формування та
бойовий шлях УСС під час І Світової війни.
У
серпні-вересні 1914 на Галичині Головна Українська
Рада створила Центральну Бойову Раду, яка
звернулась до уряду країни з проханням
дозволити сформувати легіон УСС. Невдовзі
згоду було отримано; правда, командування
австро-угорської армії, як і уряд, без ентузіазму
поставились до цієї ініціативи галичан. На
прохання Управи відкликати військ для
формування легіону 100 українських старшин цісарське
командування виділило лише 16.
У серпні-вересні 1914 на Галичині із добровольців створено легіон УСС. До легіону входили юнаки воєнезированих українських організацій: "Сокіл", "Січ", "Пласт", які були створені 28 червня 1914. У місто Стрий на Львівщину прибуло 28 тис добровольців, але австро-угорський уряд дозволив на формування 2,5 тис легіону. Військову присягу солдати давали два рази. Перший раз на вірність Австро-Угорщині, а другий Україні. І курінь УСС очолив Д. Вітовський.
У вересні 1914 австро-угорський уряд вирішив кинути на фронт січовиків проти російських військ, що наступали під Радзивиловом, але командир Рожанковський відмовився виконувати наказ, за що і був усунутий з посади.
25 вересня 1914 року УСС захищали Ужоцький та Верецький перевал Карпатських гір від дивізії кубанських козаків. Отримавши підкріплення з Балканського фронту, цісарська Південна армія у жовтні перейшла у наступ через Карпатські перевали і відбила у росіян міста Борислав, Дрогобич, Стрий. Але невдовзі, Командиру О. Брусилову вдалося відновити становище і відкинути УСС до Карпат. У березні 1915 стрілецькі сотні виходять на схили гори Маківка. Генерал Іванов підтягує важку артилерію і кидає у наступ кавалерійську дивізію генерала Олексія Каледіна та дрібні піхотні частини. Найбільшої напруги бої досягли 1 травня. Витримати позиції січовикам не вдалося. 1 – 3 травня 1915 битва на горі Маківка.
4 червня 1916 почався Брусиловський прорив. На протязі серпня-вересня 1916 полк УСС прикривав залізничний шлях Подгайці – Бережани на Тернопільщині.
На
початку липня 1917 шість відновлених сотень
полку УСС під командуванням М. Тарнавського
знову вступили у бій на Бережанщині. Після
дводенного штурму вони оволоділи Козовою і
в час загального наступу австрійських військ
попрямували до Збруча. Погляди стрілецтва
були спрямовані на схід, де відроджувалась
державність України. УСС були узяті в полон
та репресовані, але 17 лютого 1917 УСС у відновленому
складі повертається на фронт.
У
кінці 1917 у Києві був створений курінь УСС під
керівництвом Є. Коновальця, та
Мельника.