Ћ≤√ј Ќј÷»…, м≥жнародна орган≥зац≥¤ (заснована в 1919), що мала на мет≥ розвиток сп≥впрац≥ м≥ж народами ≥ гарант≥ю миру та безпеки. ћ≥сцеперебуванн¤   ∆енева. ” 1934 ———– прийн¤в пропозиц≥ю 30 держав   член≥в Ћ≥ги нац≥й про вступ в цю орган≥зац≥ю. ” грудн≥ 1939, п≥сл¤ початку рад¤нсько-ф≥нл¤ндскоњ в≥йни 1939-40, ѕорада Ћ≥ги виключила з Ћ≥ги нац≥й ———– (з Ћ≥ги нац≥й вийшли Ѕраз≥л≥¤ (1928), япон≥¤, Ќ≥меччина (1935), у 1937 виключена ≤тал≥¤.)( ‘ормально роз≥гнана в 1946.)

ѕј “, (в≥д лати. pactum   догов≥р, угода), одне з найменувань м≥жнародного договору.

јЌ“≤ ќћ≤Ќ“≈–Ќќ¬— »… ѕј “,  догов≥р, укладений 25.11.1936 в Ѕерл≥н≥ м≥ж Ќ≥меччиною ≥ япон≥Їю,  блок цих держав оформивс¤ (п≥д прапором боротьби проти  ом≥нтерна) з метою завоюванн¤ св≥тового пануванн¤. ” листопад≥ 1937 до Ђјнт≥ком≥нтерновському пактуї приЇдналас¤ ≤тал≥¤, п≥зн≥ше р¤д ≥нш. держав; в 1939-40 перетворений у в≥дкритий в≥йськовий союз.

Ѕ≈–Ћ≤Ќ— »… ѕј “ 1940 про в≥йськовий союз м≥ж головними учасниками јнт≥ком≥нтерновського пакту   Ќ≥меччиною, ≤тал≥Їю ≥ япон≥Їю; укладений 27 вересн¤. ѕ≥зн≥ше приЇдналис¤ ур¤ди р¤ду ≥нших держав, залежних в≥д Ќ≥меччини.

‘јЎ»«ћ (итал. fascismo, в≥д fascio   пучок, зв'¤зка, об'Їднанн¤), соц≥ально-пол≥тичн≥ рухи, ≥деолог≥њ ≥ державн≥ режими тотал≥тарного типу. ” вузькому значенн≥ фашизм   феномен пол≥тичного житт¤ ≤тал≥њ ≥ Ќ≥меччини 20-40-х рр. 20 в. ” будь-¤ких своњх р≥зновидах фашизм протиставл¤Ї ≥нститутам ≥ ц≥нност¤м демократ≥њ т. н. новий пор¤док ≥ гранично жорстк≥ засоби його твердженн¤. ‘ашизм спираЇтьс¤ на масову тотал≥тарну пол≥тичну парт≥ю (приход¤чи до влади, вона стаЇ державно-монопольною орган≥зац≥Їю) ≥ незаперечний авторитет Ђвожд¤ї, Ђфюрераї. “отальний, в т. ч. ≥деолог≥чний, масовий терор, шов≥н≥зм, перех≥дний в геноцид ксенофоби¤ по в≥дношенню до Ђчужихї нац≥ональних ≥ соц≥альних груп, до ворожих йому ц≥нност¤м цив≥л≥зац≥њ   неодм≥нн≥ елементи ≥деолог≥њ ≥ пол≥тики. ‘ашистськ≥ режими ≥ рухи фашистського типу широко використовують демагог≥ю, попул≥зм, лозунги соц≥ал≥зму, ≥мперськоњ державности, апологетику в≥йни. ‘ашизм знаходить п≥дтримку переважно в соц≥ально знедолених групах в умовах загальнонац≥ональних криз ≥ катакл≥зму модерн≥зац≥њ.

  Ѕагато ¤к≥ аспекти фашизму властив≥ р≥зним соц≥альним ≥ нац≥ональним рухам правого ≥ л≥вого спр¤муванн¤. ѕри видим≥й протилежност≥ ≥деолог≥чних установок (напр., Ђкласї або Ђнац≥¤ї), по способах пол≥тичноњ моб≥л≥зац≥њ сусп≥льства, прийомам терористичного пануванн¤ ≥ пропаганди до фашизму близьк≥ тотал≥тарн≥ рухи ≥ режими б≥льшовизму, сталинизма, маоизма, Ђчервоних кхмер≥вї ≥ ≥нш. ” умовах слабост≥ демократичних ≥нститут≥в збер≥гаЇтьс¤ можлив≥сть розвитку рух≥в фашистського типу ≥ перетворенн¤ фашизму в серйозну загрозу.

¬≈–ћј’“ (н≥мий. Wehrmacht), назва збройних сил фашистськоњ Ќ≥меччини в 1935-45.

ƒ≈ѕќ–“ј÷»я (лати. deportatio), в законодавств≥ де¤ких держав вигнанн¤ за меж≥ крањни. ” пер≥од масових репрес≥й 1920-40-х рр. депортац≥њ зазнали багато ¤к≥ народи —–—–.

ѕј÷»‘≤«ћ (в≥д лати. pacificus   миротворчий), антивоЇнне рушенн¤, учасники ¤кого виступають проти вс¤коњ в≥йни.

Ђ—’≤ƒЌ»… ѕј “ї, проект договору про взаЇмодопомогу м≥ж ———–, „ехословаччиною, ѕольщею, ‘≥нл¤нд≥Їю, Ћатв≥Їю, ≈стон≥Їю ≥ Ћитвою проти агрес≥њ фашистськоњ Ќ≥меччини. ≤де¤ Ђ—х≥дного пактуї була висунена на початку 1934 французьким м≥н≥стром закордонних справ Ћ. Ѕарту; п≥сл¤ його вбивства (1934) французьк≥ правл¤ч≥ кола в≥дмовилис¤ в≥д ц≥Їњ ≥дењ.

ƒ≈ћ≤Ћ≤“ј–≤«ј÷»я територ≥њ (в≥д де... ≥ лати. militaris   в≥йськовий), в м≥жнародному прав≥ л≥кв≥дац≥¤ на основ≥ м≥жнародного договору в≥йськових укр≥плень ≥ споруд на певн≥й територ≥њ, а також заборону розм≥щати на н≥й в≥йськов≥ бази ≥ в≥йська. –озр≥знюютьс¤ повна (јнтарктика, јландський арх., небесн≥ т≥ла, включаючи ћ≥с¤ць, ≥ ≥нш.) ≥ часткова дем≥л≥таризац≥¤ (напр., створенн¤ без'¤дерних зон). ” л≥тератур≥ терм≥н Ђдем≥л≥таризац≥¤ї вживаЇтьс¤ ≥нод≥ в б≥льш широкому значенн≥ (напр., дем≥л≥таризац≥¤ економ≥ки).

ј√–≈——»я (в≥д лати. aggressio   напад), пон¤тт¤ сучасного м≥жнародного права, ¤ке охоплюЇ будь-¤ке незаконне з точки зору —татуту ќќЌ застосуванн¤ озброЇноњ сили одн≥Їю державою проти суверен≥тету, територ≥альноњ недоторканост≥ або пол≥тичноњ незалежност≥ ≥нш. держави або народу (нац≥њ). ¬важаЇтьс¤ найт¤жчим м≥жнародним злочином проти миру ≥ безпеки людства. ѕон¤тт¤ агрес≥њ включаЇ ¤к обов'¤зкову ознаку першост≥ або ≥н≥ц≥ативи (застосуванн¤ ¤кою-небудь державою озброЇноњ сили першою).29- ¤ сес≥¤ √енеральноњ јсамблењ ќќЌ (1974) прийн¤ла визначенн¤ агрес≥њ.

≈ —ѕјЌ—≤я (в≥д лати. expansio   поширенн¤), розширенн¤ сфери пануванн¤, впливу, поширенн¤ чого-небудь за первинну межу (напр., територ≥альна, економ≥чна, пол≥тична експанс≥¤).

 јѕ≤“”Ћя÷≤я, в м≥жнародному прав≥   припиненн¤ озброЇноњ боротьби ≥ здача збройних сил одн≥Їњ з воюючих держав. Ѕеззастережна кап≥тул¤ц≥¤ звичайно п≥дписуЇтьс¤ при повному розгром≥ збройних сил (напр., 2-¤ св≥това в≥йна зак≥нчилас¤ беззастережною кап≥тул¤ц≥Їю г≥тлер≥вськоњ Ќ≥меччини ≥ м≥л≥таристськоњ япон≥њ).

—ј“≈ЋЋ≤“ (в≥д лати. satelles, р≥д. п. satellitis   охоронець, супутник), ƒержава, формально незалежна, але фактично п≥длегла ≥нш≥й, б≥льш сильн≥й держав≥.

Ќов≥тн¤ ≥стор≥¤ Ц пер≥од в св≥тов≥й ≥стор≥њ з 1917 року до нашого часу.

—в≥това в≥йна Ц в≥йна м≥ж найб≥льш ≥мпер≥ал≥стичними державами за розпод≥л св≥ту та сфер впливу, ¤ка маЇ загарбницький характер.

Ќац≥онально-визвольний рух Ц рух, спр¤мований на знищенн¤ ≥ноземного пануванн¤ та завоюванн¤ нац≥ональноњ незалежност≥, л≥кв≥дац≥¤ нац≥онально-колон≥ального гн≥ту те експлуатац≥њ, забезпеченн¤ права нац≥њ на самовизначенн¤, створенн¤ нац≥ональноњ держави.

 орен≥зац≥¤ Ц процес укор≥ненн¤ державних парт≥й в нац≥ональних республ≥ках, спри¤нн¤ розвитков≥ культур та мов нац≥ональност¤м та створенн¤ державного апарату з м≥сцевих кадр≥в.

√ромад¤нське сусп≥льство Ц сусп≥льство в≥льних ≥ р≥вноправних громад¤н, в≥дносини м≥ж ¤кими в галуз≥ економ≥ки, культури розвиваютьс¤ незалежно в≥д державноњ влади.

–озкуркуленн¤ Ц позбавленн¤ сел¤н-куркул≥в засоб≥в виробництва, права користуванн¤ землею та пол≥тичних прав в пер≥од колектив≥зац≥њ с≥льського господарства.

ƒемократ≥¤ Ц пол≥тичний лад оснований на визнанн≥ принцип≥в народовладд¤, свободи ≥ р≥вноправТ¤ громад¤н.    

јвторитарний режим Ц оснований на ц≥лковитому п≥дкоренн≥ влад≥, повТ¤заний з деспотичною владою одн≥Їњ особи, тобто њй належить вс¤ влада ≥ п≥дкор¤ютьс¤ вс≥ представницьк≥ органи.

“ерор Ц зал¤куванн¤ своњх пол≥тичних супротивник≥в, що виражаЇтьс¤ в ф≥зичному насильств≥ аж до знищенн¤.

–епрес≥њ Ц каральн≥ заходи, що йдуть в≥д державних орган≥в.

 олгосп Ц колективне господарство Ц виробниче обТЇднанн¤ сел¤н дл¤ колективного веденн¤ с≥льського господарства на основ≥ узагальнених засоб≥в виробництва.

–адгосп Ц рад¤нське господарство Ц велике державне с≥льськогосподарське п≥дприЇмство.

≤деолог≥¤ Ц система погл¤д≥в, ≥дей, що характеризують ¤ку не-будь соц≥альну групу, клас, пол≥тичну парт≥ю, сусп≥льство.

ƒемагог≥¤ Ц основана на пом≥рному спотворенн≥ факт≥в вплив на почутт¤, ≥нстинкти малосв≥домоњ частини мас.

ћ≥л≥таризац≥¤ Ц озброЇнн¤ з метою п≥дготовки загарбницьких в≥йн ≥ придушенн¤ опору труд¤щих мас в крањн≥, що проводитьс¤ ≥мпер≥ал≥стичними державами.

ќбговорити у форум≥